Біографія
Павло Зібров народився 21 червня 1957 року в селі Червоне, Вінницької області в родині болгарина Миколи Івановича Зіброва і українки Ганни Кирилівни Зібрової. Мати працювала вчителькою, батько володів 40 спеціальностями, ятка майстром на всі руки. В 9 років поступив поза конкурсом в музичну спецшколу-інтернат ім. Миколи Лисенко для обдарованих дітей, навчався за спеціальністю віолончеліст, контрабасист. У 1974 році створив з однокласниками гурт Явір, який через рік став лауреатом Республіканського конкурсу в м. Керч. В 20 років поступив в Київську консерваторію ім Чайковського по класу контрабас. Будучи ще студентом став працювати в Державному естрадно-симфонічному оркестрі України. Після закінчення консерваторії служив в лавах радянської армії, а саме, Ансамбль пісні та танцю київського військового округу. У 1982 році прийшлося побувати в гарячих точках, зокрема в Афганістані. В 27 років поступив вдруге в консерваторію на класичний вокальний факультет. У 1986—1993 рр. — соліст Державного естрадно-симфонічного оркестру України.
Особисте життя
Перша дружина — Тетяна Самофалова пішла до свого студента, тоді Павлові було 27 років. Друга дружина — Марина Володимирівна Зіброва (народ. 25 серпня 1959, одружилися 25 серпня 1994 року), працює директором, режисером і художником костюмів у театрі Павла Зіброва. Син — Сергій Зібров (народ. 18 червня 1983) (син Павла від першого шлюбу). Донька — Діана Зіброва (народ. 21 лютого 1997), працює SMM та PR менеджером Павла Зіброва. пасинок — Олександр Зібров (народ. 1982) (син Марини від першого шлюбу). Старший брат — Володимир Миколайович Зібров (народ. 1954) заслужений діяч мистецтв України, полковник у відставці, служив в ансамблі пісні і танцю, працює в театрі Павла Зіброва.
Дискографія
1994 — «Хрещатик» 1995 — Душі криниця 1995 — Блудний син 1996 — «Очі любові» 1996 — Очі дівочі; 1997 — У нас є все!; 1998 — Золоті шлягери; 1998 — Нам пела скрипка…; 1999 — Женщина любимая; 2001 — «Так, щоб гай шумів»[13] 2002 — Мелодії душі; 2002 — Прошу пані…; 2002 — Мій шлях; 2003 — Золота колекція; 2004 — Шахтёрские жены; 2005 — Странная любовь; 2006 — Найкраще; 2007 — Дорогая; 2009 — Гори, гори, моя звезда; 2010 — Единственная; 2010 — Чорногузова весна[14]; 2011 — Во благо любви; 2013 — Кукушка; 2017 — Наречена; 2020 — Вуса Бренд. 2023 — Хрещатик (with KOLABA) 2024 — Жінка, що кохаю я 2024 — День народження (with KOLABA)
Факти
— легенда «Української пісні року»; — близько 500 написаних пісень за всю творчу діяльність; — більше 10 різних шоу програм було проведено у Палаці Україна; — пісні, як композитора, співають близько 20 відомих артистів; — має більше 15 альбомів та більше 20 кліпів; — отримав понад 20 нагород як співака та композито